День української писемності та мови

    Для людини будь-якої нації найвищий сенс життя у тому, щоб не цуратися свого роду, не соромитися походження. Хіба може вмерти наша мова, багата культура? Хіба ми можемо це допустити? Ні! Ніколи!  Є різні люди, різного культурного рівня, і по-різному вони ставляться до мови. Одні розуміють всю глибину значення мови в житті народу, тому дбайливо плекають її і леліють, постійно і невпинно збагачуючи свій словник, фразеологію, образність.  Є люди малоосвічені або й зовсім без освіти, але від природи вони мають тонке відчуття мови.  Є освічені люди, які не дбають про мову: говорять неохайно, суржиком, не стежать за словом.

   Дбати про мову – це справа совісті кожного українця, якщо він громадянин і патріот.  9 листопада, відповідно до Постанови Президента Леоніда Кучми від 1997 року, установлено в Україні День української писемності і мови. Для відзначення цього свята вчителі української мови та літератури  Кротошинської школи провели ряд заходів. У цей день учні( 10-11 класів) мали змогу написати радіодиктант а також відвідати виховний захід «Минуще все, лиш мова не мине…».

   З доповіддю виступила вчитель  української мови і літератури Римашевська Юлія Ігорівна,  яка наголосила  на важливості вивчення української мови, та значенні рідного слова в житті кожного українця та закликала бути гордими громадянами своєї країни, бо ми належимо до такого прекрасного народу, маємо таку мальовничу Батьківщину (відео), таку співучу, багату мову.