День української писемності
та мови
Для людини будь-якої нації найвищий сенс життя
у тому, щоб не цуратися свого роду, не соромитися походження. Хіба може вмерти
наша мова, багата культура? Хіба ми можемо це допустити? Ні! Ніколи! Є
різні люди, різного культурного рівня, і по-різному вони ставляться до мови.
Одні розуміють всю глибину значення мови в житті народу, тому дбайливо плекають
її і леліють, постійно і невпинно збагачуючи свій словник, фразеологію,
образність. Є люди малоосвічені або й зовсім без освіти, але від природи
вони мають тонке відчуття мови. Є освічені люди, які не дбають про мову:
говорять неохайно, суржиком, не стежать за словом.
Дбати про мову – це справа совісті кожного
українця, якщо він громадянин і патріот.
9 листопада, відповідно до Постанови Президента Леоніда Кучми від 1997
року, установлено в Україні День української писемності і мови. Для відзначення
цього свята вчителі української мови та літератури Кротошинської школи провели ряд заходів. У
цей день учні( 10-11 класів) мали змогу написати радіодиктант а також відвідати
виховний захід «Минуще все, лиш мова не мине…».
З доповіддю виступила вчитель української мови і літератури Римашевська Юлія
Ігорівна, яка наголосила на важливості вивчення української мови, та
значенні рідного слова в житті кожного українця та закликала бути гордими
громадянами своєї країни, бо ми належимо до такого прекрасного народу, маємо
таку мальовничу Батьківщину (відео), таку співучу, багату мову.