Не згасити свічку пам’яті

     Народна пам'ять – це книга, у якій достовірно написане історичне минуле нашого народу. Голодомор 1932 – 1933 років можна без перебільшення назвати чи не найстрашнішою сторінкою в історії України. Голодомор приніс не лише страждання й смерть. Він посіяв страх серед людей. Всього жертвами  голодомору стало до 10 млн чоловік, з них 3 млн – діти. Це був голод, штучно організований, свідомо спрямований на знищення українського народу. Це була війна проти цілого народу, працьовитого, мирного і безневинного.

То був старшний навмисний злочин,

Такого ще земля не знала.

Закрили Україні очі

І душу міцно зав’язали.

Глуху заставили мовчати,

А то би світ втопивсь в Славуті,

Як божевільно їла мати

Свою дитиноньку майбутню.

 У нашій школі відбулася лінійка-реквієм, година пам’яті, яку провела Бахір Марія Іванівна – вчитель української мови та літератури. Учні засвітили свічки, які не було кому запалити на похоронах убієнних голодом, Всі присутні схилили голову перед їхніми муками.

  «Нехай у наших душах залишиться цей маленький вогник свічечки як спомин про тих, хто помер страшною голодною смертю. Дай, Боже, щоб ніколи більше це не повторилося. А тому наш найсвятіший обов’язок сьогодні – зберегти пам'ять про всіх невинно закатованих під червоним прапором, пам'ять про тих, хто не дожив, пам'ять про тих, хто не долюбив і як би не виправдовувалися, не перекручували факти, не замітали сліди, з правдою нічого не вдієш. Страхітливий злочин ніколи і нічим не стерти в памяті» - такі слова прозвучали із уст учнів.